Сільське господарство · Аргентина · Biotoken

Biotoken from Argentina – How Agriculture Could Make Money from CO₂ Tokens

Biotoken is an Argentine startup trying to turn the CO2 that regenerative farms already absorb for free into a measured, verified, and blockchain-tokenized asset that polluting companies can buy to offset emissions.

Corrientes is considered the birthplace of the company.

Corrientes is considered the birthplace of the company.

12.08.20265.0/10Високий ризик

It started with a question a farmer asked at Argentina's La Rural fair: 'Who pays us for being sustainable?' A farm practicing regenerative agriculture captures carbon in its soil and biomass, but historically that effort generated zero extra income. Biotoken set out to fix that by building what it calls a field-to-carbon-market pipeline: agronomic data, satellite imagery, algorithmic models and 'Oracle' verification by AgTech experts combine to calculate how much CO2e a farm actually absorbed above a defined baseline, and that verified amount is minted as a token called TCOE (1 TCOE = 1 tonne of CO2e) on the Polygon blockchain. Founded around 2021-2022 by the Bercheni family and run by a team of just a handful of people, the company has quietly built a surprisingly layered system covering measurement, verification, traceability, tokenization, a marketplace, and even deforestation-free and native-forest-compliance certificates. It has since partnered with Aapresid, Argentina's sustainable-agriculture network, and signed a framework agreement with the Corrientes provincial government to digitize environmental traceability across farming, forestry and livestock — a sign the company is shifting from carbon-credit startup toward broader environmental-data infrastructure. Along the way its public numbers have shifted noticeably: the token supply model has moved from 1.5 million TCOE to a maximum of 150 billion, an old fee schedule cited a 30% commission that current materials no longer confirm, and an older contract version even defined TCOE as 100,000 tonnes of CO2e instead of one — a reminder that young tokenized-asset ventures rewrite their own rules fast. The company insists TCOE is not a currency, security, or investment promise, just a documented environmental claim whose real value depends entirely on whether the underlying carbon measurement holds up over time.

Ключові факти

  • Biotoken tokenizes verified CO2/CO2e absorption from regenerative farming into a blockchain asset called TCOE.
  • Founded in Argentina around 2021-2022 by Sofía, Micaela and Adolfo Bercheni; Adolfo Bercheni acts as CEO.
  • Originally based in Corrientes province, now also listing Buenos Aires; the company is very small, reportedly 2-10 employees.
  • The system relies on 'Oracle' verification: independent AgTech experts, satellite imagery and continuous (reportedly weekly) monitoring check farmer-submitted data before tokens are issued.
  • 1 TCOE currently equals 1 tonne of CO2e per the current terms, though an older contract version defined it as 100,000 tonnes — evidence the token model has changed.
  • The maximum token supply is listed as 150 billion TCOE today, up from 1.5 million reported in a 2024 article, again signaling a changed tokenomics model.
  • TCOE runs on the Polygon blockchain and is explicitly not classified as currency, a security, or an investment with guaranteed returns.
  • Retired/used compensation tokens go into a 'Cold Vault' to prevent double counting.
  • Biotoken addresses baseline calculation, permanence, land-use change and 'reversal' risk (e.g., carbon re-released after drought or fire) in its FAQ.
  • Partnerships include Aapresid (Argentina's sustainable-farming network) and a 2026 framework agreement with the Corrientes provincial government covering agriculture, forestry and livestock traceability.
  • The company has expanded presence into Mexico and Uruguay and is pursuing European expansion, including participation in a Madrid entrepreneurship program.
  • Reported fee structures have varied: a 2024 article cited no entry/exit fee but a 30% issuance fee plus a tiny transaction fee, while current public materials describe an evolved but less clearly disclosed commission model.

Глибокий аналіз

Biotoken — аргентинський стартап, який намагається перетворити непомітне досягнення фермера — накопичення вуглецю в ґрунті та рослинах завдяки регенеративному землеробству — на щось, що можна виміряти, підтвердити та продати. Ідея зародилася із запитання фермера на аргентинській виставці La Rural: "Хто платить нам за те, що ми екологічні?". Компанію заснувала приблизно у 2021-2022 роках родина Берчені (Софія, Мікаела та Адольфо, який виконує роль CEO); невелика команда (орієнтовно 2-10 осіб) створила систему, що поєднує дані з ферм, супутникові знімки, наукові моделі та незалежну верифікацію "Oracle" від експертів агротехнологій, аби розрахувати, скільки CO2 ферма реально поглинула понад звичайний базовий рівень. Ця підтверджена кількість перетворюється на цифровий токен під назвою TCOE (один токен дорівнює одній тонні CO2-еквівалента), який фіксується в блокчейні Polygon, щоб його можна було відстежувати, продавати та назавжди "вилучати з обігу" після використання — це унеможливлює повторний продаж тієї самої вуглецевої економії. На платформі взаємодіють три групи: фермери, які створюють вуглецеву цінність, компанії, що прагнуть компенсувати свої викиди, та інвестори, які торгують токенами. Окрім вуглецевої тематики, Biotoken розширився на суміжні послуги — сертифікати земель без вирубки лісів, сертифікати відповідності лісовому законодавству та дані про ґрунт — і уклав угоди про співпрацю з Aapresid (великою мережею сталого землеробства) та урядом провінції Корр'єнтес щодо цифровізації екологічного простеження в сільському господарстві, лісівництві та тваринництві. Компанія також отримала певну міжнародну присутність у Мексиці, Уругваї та Європі, і пов'язана з методологічною підтримкою з боку екосистеми Міжамериканського банку розвитку. Важливо, що сам уряд Аргентини офіційно класифікує компанію як таку, що перебуває на стадії "Validation", і фінансується за принципом "Bootstrapping" — тобто без підтвердженого зовнішнього інвестування і без доказів того, що система працює у великому масштабі. Публічні цифри проєкту також суттєво змінювалися з часом: максимальна пропозиція токенів зросла з 1,5 мільйона до 150 мільярдів, раніше заявлена комісія у 30% більше не підтверджується, а в одній зі старіших версій контракту токен визначався як 100 000 тонн CO2 замість однієї тонни — ознаки того, що бізнес-модель все ще перебуває у процесі доопрацювання. Biotoken прямо заявляє, що його токен не є валютою, цінним папером чи гарантованою інвестицією; його цінність повністю залежить від того, наскільки надійним і довговічним є базовий вимір вуглецю. Найцінніша частина ідеї, можливо, полягає зовсім не в блокчейні, а в поєднанні супутникових даних, агрономічної верифікації та довірених партнерств, необхідних для того, щоб зробити основне екологічне твердження достовірним.

Історія засновника

Ідея виникла зі спостереження, що фермери, які практикують регенеративне землеробство, накопичують вуглець у ґрунті та біомасі, але не отримують за це жодного додаткового доходу. Biotoken взявся побудувати систему "від поля до вуглецевого ринку", яка вимірює, підтверджує та монетизує це накопичення вуглецю.

Trigger: Запитання фермера на аргентинській сільськогосподарській виставці La Rural, про яке повідомило видання Infocampo: "Хто платить нам за цю екологічність?"

Проблема

8/10

Фермери, які практикують регенеративне землеробство, покращують здоров'я ґрунту, накопичують вуглець, зменшують викиди та підвищують біорізноманіття — але історично жодна з цих дій не приносила прямого доходу. Окремо стоїть проблема того, що традиційний ринок вуглецевих кредитів надто складний (вимірювання, методологія, валідація, сертифікація, реєстрація, пошук покупців), щоб дрібні чи індивідуальні виробники могли отримати до нього доступ самостійно.

Рішення

7/10

Biotoken будує наскрізну цифрову систему: збирає агрономічні дані та дані про виробників, використовує супутникові знімки, алгоритмічні моделі та незалежну верифікацію "Oracle" від експертів AgTech, щоб розрахувати, скільки CO2e ферма реально поглинула, зменшила чи уникнула понад визначений базовий рівень. Ця підтверджена величина карбується як цифровий токен (TCOE, 1 токен = 1 тонна CO2e) у блокчейні Polygon, який можна торгувати на маркетплейсі або "вивести з обігу" (надіслати до "Cold Vault") при використанні для компенсації, що запобігає подвійному обліку. Наразі система також охоплює додаткові екологічні послуги, як-от сертифікати земель без вирубки лісів, сертифікати відповідності законодавству про природні ліси та інформацію про ґрунт/родючість.

Готовність клієнтів платити

5/10

Компаніям потрібні способи компенсувати викиди та продемонструвати сталість; фермери хочуть отримувати додатковий дохід від екологічної послуги, яку вони вже виробляють як побічний продукт звичайного землеробства; інвестори можуть цікавитися новим класом цифрових кліматичних активів. Однак вихідні матеріали не містять прямих цитат клієнтів, що підтверджують мотивацію до оплати, крім самої постановки проблеми. (Комісії на основі маркетплейсу/транзакцій (поєднання одноразових покупок токенів для компенсації та постійної торгівлі), хоча точна поточна структура комісій не наведена у вихідних матеріалах.)

Конкуренція

5/10

Висока. Вхід на ринок вимагає одночасного створення або доступу до кількох важко відтворюваних шарів: агрономічних/супутникових потоків даних, алгоритмічних моделей розрахунку CO2e, незалежної мережі верифікації "Оракул" з експертів AgTech, інфраструктури блокчейн-токенізації та вилучення токенів з обігу, функціонуючого маркетплейсу, а також довірчих відносин з виробниками, асоціаціями (Aapresid) та державними органами (Корр'єнтес). У джерелі прямо стверджується, що справжній захисний рів — не сам блокчейн (який легко відтворити), а методологія, набір даних, процеси валідації, мережа оракулів, сертифікації та інституційні зв'язки — усе це вибудовується роками.

Розмір ринку

6/10

У джерелі жодного разу не наводяться конкретні цифри TAM/SAM/SOM, дохід чи обсяги фактично компенсованого CO2e. Наводиться лише перелік цільових галузей, географій та ліміт емісії токенів (150 мільярдів TCOE, тобто теоретичний максимум у 150 мільярдів тонн CO2e у разі повного випуску — джерело наголошує, що це модель пропозиції, а не доказ реально компенсованого вуглецю). З огляду на широту названих цільових секторів і сигнали багатонаціональної експансії, потенційний адресний ринок виглядає великим у принципі, проте компанія офіційно перебуває на стадії "Розробка: Валідація" і "Бутстрепінг", тож реальне проникнення на ринок ще дуже раннє.

Бізнес-модель

Комісії/збори за випуск токенів і транзакції — за старішим (2024 рік) тарифним планом фігурувала комісія 30% за випуск/емісію плюс 0,000025% "токеноміки" за майбутні транзакції; актуальні матеріали посилаються на оновлену "комісійну модель" (згадану у FAQ), не розкриваючи повну поточну структуру, Транзакції на маркетплейсі — Biotoken керує/забезпечує маркетплейс, де виробники, компанії (покупці/компенсатори) та інвестори торгують токенами TCOE, Послуги екологічної сертифікації — наприклад, сертифікати "землі без вирубки лісів" і "відповідності закону про природні ліси" в Аргентині, а також послуги з інформації про ґрунт/родючість, Угоди про надання послуг державним і інституційним органам — наприклад, рамкова угода з провінційним урядом Корр'єнтеса щодо цифрової екологічної простежуваності в сільському, лісовому господарстві та тваринництві (характер оплати/зборів у джерелі не деталізовано), Одноразовий продаж самих токенів TCOE виробниками/інвесторами на відкритому ринку (ціна вільно узгоджується, а не фіксується Biotoken) -- У джерелі даних немає. Не наведено жодних даних про витрати, маржу чи прибутковість; єдина конкретна цифра (30% комісія за випуск) взята із застарілого звіту 2024 року, який, як прямо зазначено в джерелі, не варто вважати актуальною моделлю.

Захист від копіювання (Moat)

5/10

Справжній захист тут не в технології — токени на блокчейні тривіально копіюються, про що прямо йдеться у вихідних матеріалах. Важче скопіювати поєднання довіреної методології вимірювання, реальних зв'язків із фермерами та урядом і накопиченого досвіду вирішення заплутаних проблем вуглецевого ринку, як-от розрахунок базового рівня та ризик реверсивності. Це справжній, але помірний захисний бар'єр: цінний, але юридично не захищений (патенти не згадуються), досі змінюється (компанія вже кілька разів переглядала модель токенів та структуру комісій), і в принципі може бути відтворений добре фінансованим конкурентом з експертизою в агротех та вуглецевих ринках. Середня оцінка відображає реальний, але хиткий захист.

Масштабованість

У джерелі даних немає.

Прихований час розробки

12-24 months -- Biotoken — це не простий додаток, який можна скопіювати за одну ніч. Перш ніж хтось на ринку вуглецевих квот взагалі помітив би проєкт, засновникам довелося створити методологію вимірювання (агрономічні дані, супутникові знімки, алгоритмічні моделі), незалежний процес верифікації 'Oracle', систему базового рівня/постійності (baseline/permanence) та токенну структуру на Polygon. Така робота з побудови інфраструктури й довіри реалістично займає понад рік, перш ніж продукт стане придатним для використання фермером чи компанією. Оскільки ніша (вуглецеві квоти для дрібних/регенеративних виробників) є вузькоспеціалізованою і непублічною, великі гравці (великі вуглецеві реєстри, агротех-гіганти) навряд чи швидко помітять таку невелику команду — але сама тиха розробка продукту все одно займає значно більше року через технічну й наукову складність.

Необхідні навички засновника

Час до першого доходу

Час до прибутковості

Чи можна розпочати як підробіток?

Перспективи на майбутнє

Це не короткочасна мода на один вірусний продукт — компанія рухається у фарватері реального регуляторного та корпоративного попиту на перевірюваний облік вуглецю. Але чи виживе саме Biotoken, залежить від того, чи доведе її методологія вимірювання й верифікації свою надійність упродовж років, а не лише від блокчейн-складової.

Ризик, пов'язаний зі ШІ

ШІ та алгоритмічні моделі, а також аналіз супутникових знімків, вже є основою того, як Biotoken розраховує поглинання CO2e, тому частини нинішнього процесу верифікації «Оракула» (обробка даних, виявлення аномалій, оцінка біомаси за супутниковими знімками) можуть дедалі більше автоматизуватися й перетворюватися на товар завдяки узагальненим ШІ/AgTech-інструментам, що з часом знижуватиме унікальність саме цього шару. У вихідних матеріалах немає прямих вказівок на конкретну ШІ-стратегію Biotoken; виходячи з опису бізнесу, розумним шляхом було б продовжувати інвестувати у власну методологію, партнерства з даними (як з Aapresid) та відносини з органами влади (як із Корр'єнтесом), які загальнодоступні ШІ-інструменти не можуть легко відтворити, оскільки саме довіра та доступ до перевірених даних — а не самі алгоритми — здається, є справжнім бар'єром для входу конкурентів.

SWOT-аналіз

Сильні сторони

  • - Поєднує агрономічні дані на рівні окремих ферм, супутникові знімки, алгоритмічні моделі CO2e та незалежну верифікацію 'Oracle' в єдиному конвеєрі — це справді складний для копіювання комплекс технологій, а не одна окрема функція.
  • - Прямо відповідає на реальну, озвучену больову точку: фермер на ярмарку La Rural запитав, хто платить за сталі методи господарювання, що дає історії заснування компанії чітку відповідність проблемі та ринку.
  • - Диверсифікувалася за межі вуглецевих токенів у сертифікати землі без вирубки лісів, сертифікати відповідності закону про корінні ліси та дані про ґрунт/родючість, знижуючи залежність від одного джерела доходу.
  • - Вже підписано інституційні партнерства з Aapresid (велика мережа сталого землеробства) та урядом провінції Корр'єнтес, що додає довіри та охоплення дистрибуції, недосяжного для окремого стартапу самотужки.
  • - Механізм 'погашення' на основі блокчейну (Cold Vault) є чіткою, зрозумілою відповіддю на класичну проблему подвійного обліку на вуглецевому ринку.
  • - Вже помітна деяка міжнародна присутність (Мексика, Уругвай, Європа), а також зв'язок із методологічною підтримкою Міжамериканського банку розвитку, що свідчить про зовнішню валідацію підходу, а не лише в межах Аргентини.
  • - Засновники прямо визнають, що токен не є цінним папером чи гарантованою інвестицією, що є прозорою й етично обґрунтованою позицією, а не перепродажем активу з перебільшеннями.

Слабкі сторони

  • - Урядова класифікація Аргентини відносить компанію до раннього етапу 'Валідація', що фінансується методом 'бутстрепінгу' — тобто підтвердженого зовнішнього інвестування немає, і поки що немає доказів, що система працює в масштабі.
  • - Ключові показники суттєво змінювалися з часом: максимальна пропозиція токенів зросла з 1,5 мільйона до 150 мільярдів, раніше згадувана комісія у 30% вже не підтверджена, а в старішому контракті один токен взагалі визначався як 100 000 тонн CO2 замість однієї тонни — усе це ознаки того, що бізнес-модель ще перебуває на стадії доопрацювання, а не завершена.
  • - Поточна структура комісій не повністю розкрита у вихідних матеріалах, що ускладнює фермерам, покупцям чи інвесторам оцінку реальної економіки бізнесу.
  • - Команда дуже невелика (приблизно 2-10 осіб), що означає величезний обсяг технічної, регуляторної та комунікаційної роботи для однієї родинної команди.
  • - Вартість токена повністю залежить від довіри до базового екологічного твердження, яке, за визначенням самих вихідних матеріалів, ще не доведено як стійке чи достовірне в масштабі.
  • - Угоди з урядом/інституціями (наприклад, з Корр'єнтес) не уточнюють механізми оплати чи комісій у джерелі, що залишає реальну комерційну цінність цих партнерств незрозумілою.

Можливості

  • - Глобальний корпоративний попит на верифіковані вуглецеві компенсації продовжує зростати, і компаніям дедалі більше потрібні надійні постачальники, а не звичайні кредити.
  • - Угода з урядом на кшталт тієї, що укладена з Корр'єнтес щодо цифровізації, може стати шаблоном для тиражування в інших провінціях чи країнах, які прагнуть екологічної простежуваності в сільському господарстві, лісівництві та тваринництві.
  • - Розширення у суміжні сертифікаційні послуги (без вирубки лісів, відповідність лісовому законодавству, дані про ґрунт) може перетворити Biotoken на ширшу платформу екологічних даних та комплаєнсу, а не лише на емітента вуглецевих токенів.
  • - Мережі регенеративного землеробства, як-от Aapresid, надають готовий канал дистрибуції для охоплення багатьох фермерів одразу, а не по одному.
  • - Вбудованість в екосистему МАБР для методологічної підтримки може відкрити двері до подальшої інституційної довіри, технічної допомоги чи фінансування.
  • - Рання міжнародна присутність у Мексиці, Уругваї та Європі свідчить про простір для розширення моделі верифікації/маркетплейсу на інші регіони регенеративного землеробства.

Загрози

  • - Добровільні вуглецеві ринки в усьому світі стикалися з добре задокументованими кризами довіри; будь-які сумніви щодо точності вимірювань можуть підірвати довіру саме до токенів TCOE.
  • - Регуляторне ставлення до блокчейн-токенів та вуглецевих інструментів в Аргентині та за кордоном все ще формується і може обмежити спосіб випуску, продажу чи оподаткування TCOE.
  • - Самі вихідні матеріали стверджують, що блокчейн-рівень легко відтворити; конкуренти з більшим капіталом або наявними агрономічними даними (наприклад, великі агротех-компанії) з часом можуть побудувати подібний або кращий конвеєр верифікації.
  • - Оскільки ціна токена 'вільно узгоджується', а не фіксується Biotoken, ринкова волатильність або брак покупців можуть залишити фермерів з токенами невизначеної вартості перепродажу.
  • - Загальна економічна нестабільність в Аргентині може вплинути на участь фермерів, довіру інвесторів чи запас операційного часу самої компанії, особливо поки вона фінансується методом бутстрепінгу.
  • - Зміни умов контракту та показників (пропозиція, комісії, визначення токена) можуть підірвати довіру серед ранніх користувачів, якщо не пояснювати та не виправляти їх прозоро.

Підсумкова оцінка ШІ

Бізнес-потенціал

6/10

Проблема (фермери не отримують доходу за кліматично позитивні практики) реальна, а дизайн конвеєра продуманий, проте власний статус компанії 'стадія Валідації / бутстрепінг' та суперечливі показники свідчать, що модель ще не доведена як така, що працює в масштабі. Потенціал вагомий, але непідтверджений.

Інвестиційна привабливість

4/10

Згідно з офіційною класифікацією, підтвердженого зовнішнього інвестування немає, модель комісій неодноразово змінювалася й не розкрита повністю, а токен прямо визначено як не гарантовану інвестицію. Це можливість з високою невизначеністю на ранній стадії, а не доведений інвестиційний кейс.

Зручність для новачків

3/10

Ведення або повне розуміння цього бізнесу вимагає знань в агрономії, супутникових/дистанційних даних, вуглецевої методології, блокчейн-токенізації та вибудовування стосунків з інституціями — крутий міждисциплінарний шлях навчання, не підходящий для новачка-засновника без команди фахівців.

Інноваційність

7/10

Поєднання супутникових знімків, агрономічного моделювання, незалежної верифікації 'Oracle' та блокчейн-механізму погашення в єдиному конвеєрі, спрямованому саме на дрібних/регіональних фермерів, є творчим об'єднанням наявних технологій у недостатньо обслугованій ніші, хоча жоден окремий компонент не є повністю новим.

Масштабованість

6/10

Цифрова інфраструктура (супутникові дані, алгоритми, блокчейн) в принципі може масштабуватися на багато ферм і регіонів, але кожна нова географія, ймовірно, вимагатиме нового формування довіри, локальних мереж верифікації та, можливо, нових угод з урядом, що уповільнює чисто цифровий тип масштабування.

Довгострокова перспектива

7/10

Кліматичне регулювання та корпоративні ESG-зобов'язання, ймовірно, підтримуватимуть попит на достовірний облік вуглецю ще багато років, а розширення в сертифікацію лісового законодавства та відсутності вирубки розширює довгострокову потребу, що виходить за межі лише вуглецю.

Ризик

8/10

Високий ризик: бізнес офіційно не валідований, фінансується методом бутстрепінгу без підтвердженого зовнішнього капіталу, і демонстрував повторювані, непояснені зміни ключових показників (пропозиція токенів, комісії, співвідношення токена до тонни) — усе це ознаки нестабільної моделі з недоведеною стійкістю.

Конкурентний тиск

6/10

У джерелі не названо жодного конкретного конкурента, але описаний захисний рів (конвеєр даних, мережа оракулів, інституційна довіра) — це саме той тип активу, який краще фінансовані агротех-компанії або гравці вуглецевого ринку зрештою можуть побудувати, створюючи реальний середньостроковий конкурентний тиск, навіть якщо поточний тиск помірний.

Попит клієнтів

7/10

Попит з боку фермерів чітко підтверджується історією заснування компанії та залученням партнерств (Aapresid, Корр'єнтес), а корпоративний/інвесторський апетит до вуглецевих компенсацій добре встановлений загалом, хоча джерело не наводить кількісних показників реального обсягу транзакцій чи попиту покупців саме на TCOE.

Бар'єр входу

8/10

У джерелі прямо зазначено, що для відтворення цього бізнесу потрібно одночасно побудувати конвеєри агрономічних/супутникових даних, методологію верифікації, мережу оракулів, блокчейн-інфраструктуру, маркетплейс і засновані на довірі інституційні стосунки — комбінацію, яку описано як таку, що вимагає років для формування, що ускладнює вхід для новачків.

Загальна оцінка

5/10

Biotoken береться за справжню, недостатньо обслуговану проблему з продуманим багатошаровим рішенням та реальною інституційною підтримкою, але власний статус 'стадії Валідації', фінансування методом бутстрепінгу та неодноразові зміни ключових показників означають, що бізнес-модель ще не доведена. Це перспективний, але вкрай невизначений проєкт на ранній стадії, а не підтверджений успіх.

Чому це важливо

Biotoken shows that in trust-sensitive markets like carbon credits, the real competitive advantage isn't the blockchain layer (which anyone can copy) but the measurement and independent verification infrastructure behind it. It also illustrates how an existing agricultural byproduct — carbon sequestration a farmer already generates for free — can be reframed as a second, sellable commodity, and how partnering with industry associations and governments can be the path to scaling a niche tokenization idea into broader infrastructure.

Джерела